Доброго часу доби, мої любі, давненько я вже тут не була, я не байдикувала, просто зараз підсіла на вишивку, і хто цим займався, чи займається, то зрозуміє, що то гірше зернять, коли вже сядеш, то не відірвешся. Поліночка замовила котика на гілочці, але зараз перервалась я з котиком та вишиваю рушничка до великодня, за нагоди обов"язково покажу:)
Тепер, власне кажучи, ближче до теми, Яна з блогу Зроби Сам(а), запропонувала провести спільний проект по створенню альбому. Від цього я відмовитись не могла. Оскільки в моєму доробку жодного, альбому. Але ні все ж один є, але його я зробила чи то з переляку, чи то в екстремальній ситуації, навіть, не знаю як він в мене вилетів:) Подивитись його можна за ЦИМ посиланням. Його я робила мамі Любі(це моя свекруха, не знаю, але чомусь не можу навіть позаочі називати її свекрухою, вона для мене дійсно друга мама), якось народився він у мене за одну ніч, а далі пустота, чомусь боюсь, чомусь вагаюсь, щось таке не зрозуміле:).
Отже, на першому етапі ми маємо підготувати фото, що я і зробила. Але фото дуже паршиві із самого початку, та все ж я вирішила використати саме їх, оскільки це був , здається , перший сніг, і мої ріднесенькі зліпили чудове створіння, без мене, а я в цей час валялася зі своїми зубами, ооо як вони мене тоді вимучили, окреме спасибі моєму лікуючому лікареві, в переносному значенні:) І от коли я побачила, що вони там натворили, я вискочила з ліжка в ненайкращому своєму вигляді, і полетіла з ними фотатись. Сніг вже майже тоді перейшов в дощ, Поліна з папою замерзли вже, темніло, і зрозуміло, що було не до налаштувань фотоапарату, отже, вийшло те що вийшло. Сьогодні я просиділа пів дня, в прагненні зробити з тих фото, щосьлюдське, але, чесно скажу, мало що з того вийшло, та все ж поки що вони в мене на думці. Ще правда є ідея , можливо використати фото із снігопадом в березні в Києві, я думаю, всі про нього чули. От і з того дня , точніше з другого дня тієї катастрофи є в мене теж декілька пам"ятних фото, можливо ще передумая, але поки що перший варіант ведучий:)
Отже, пару фоток, які, я планую використати:
Я знаю, по якості, вони страшненькі, але такі милі моєму серцю:)
Приєднуйтесь, я думаю, буде цікаво:)
Тепер, власне кажучи, ближче до теми, Яна з блогу Зроби Сам(а), запропонувала провести спільний проект по створенню альбому. Від цього я відмовитись не могла. Оскільки в моєму доробку жодного, альбому. Але ні все ж один є, але його я зробила чи то з переляку, чи то в екстремальній ситуації, навіть, не знаю як він в мене вилетів:) Подивитись його можна за ЦИМ посиланням. Його я робила мамі Любі(це моя свекруха, не знаю, але чомусь не можу навіть позаочі називати її свекрухою, вона для мене дійсно друга мама), якось народився він у мене за одну ніч, а далі пустота, чомусь боюсь, чомусь вагаюсь, щось таке не зрозуміле:).
Отже, на першому етапі ми маємо підготувати фото, що я і зробила. Але фото дуже паршиві із самого початку, та все ж я вирішила використати саме їх, оскільки це був , здається , перший сніг, і мої ріднесенькі зліпили чудове створіння, без мене, а я в цей час валялася зі своїми зубами, ооо як вони мене тоді вимучили, окреме спасибі моєму лікуючому лікареві, в переносному значенні:) І от коли я побачила, що вони там натворили, я вискочила з ліжка в ненайкращому своєму вигляді, і полетіла з ними фотатись. Сніг вже майже тоді перейшов в дощ, Поліна з папою замерзли вже, темніло, і зрозуміло, що було не до налаштувань фотоапарату, отже, вийшло те що вийшло. Сьогодні я просиділа пів дня, в прагненні зробити з тих фото, щосьлюдське, але, чесно скажу, мало що з того вийшло, та все ж поки що вони в мене на думці. Ще правда є ідея , можливо використати фото із снігопадом в березні в Києві, я думаю, всі про нього чули. От і з того дня , точніше з другого дня тієї катастрофи є в мене теж декілька пам"ятних фото, можливо ще передумая, але поки що перший варіант ведучий:)
Отже, пару фоток, які, я планую використати:
Приєднуйтесь, я думаю, буде цікаво:)
Немає коментарів:
Дописати коментар